Симптоми коронавіруса в 2020 році у людини

Людству відомо близько 6 тис. видів вірусів, хоча імовірно на Землі існує близько 100 млн. Характерні симптоми, лікування та профілактика коронавіруса 2020 року у людини наочно продемонстрували, що наявних нині знань недостатньо для повноцінного протистояння агресору.

Загальна тактика

Минуло майже 140 років з моменту опису Дмитром Іванівським першого вірусу, названого ним небактеріальним патогеном рослин тютюну. З тих пір зроблено не багато – описано відомі форми, розроблені методи діагностики та шляхи викликати активний імунну відповідь проти кількох видів у людини.

У 2020 коронавірус з Китаю знову довів, що, незважаючи на схожі симптоми, деяким представникам цієї біоформи вдається уникнути природного імунної відповіді людини. А вірусологія поки не в змозі викликати таку реакцію шляхом вакцинації.

Коронавірус, який отримав власну назву 2019-nCoV, був виявлений в китайському Ухані ще в грудні 2019 року. Симптоми і зовнішній вигляд під мікроскопом, опис геному дали підставу віднести його до відносно нечисленної різновиди (коронавирусів), які раніше вважалися нехарактерними патогенними агентами у людини.

На початку XXI століття це оману було розсіяно. Неодноразові спалахи інфекцій, що отримали назву атипової пневмонії, близькосхідного респіраторного синдрому та інших небезпечних епідемій, показали, що і в 2003, і в 2012, і в 2020 коронавірус здатний розвиватися в живих клітинах людини. Хоча раніше вважалося, що нечисленні відомі людству представники діють тільки в організмі тварин.

У 2020 подібні симптоми та ускладнення у хворих дозволили припустити наявність нового підтипу, і ці припущення виправдалися. Виявлений геном схожий за будовою з виявленим у кажанів збудником, і одночасно – з патогенними агентами, які раніше викликали у людини загрозливі симптоми.

Труднощі і проблеми

Незважаючи на схожість вивченого геному і складену карту, з локального вогнища зараження коронавірус став поширюватися по планеті, незважаючи на всі вжиті урядом Китаю заходи.

Ухань – великий промисловий і транспортний центр, з якого хворі встигли потрапити в інші міста і країни.

Карантинні заходи, обмеження в’їзду і виїзду не принесли бажаних результатів з кількох причин:

• коронавірус 2019-nCoV － недостатньо вивчена форма захворювання, спалах якого спочатку була нечисленною і не дала підстав ВООЗ оголосити надзвичайний стан;
• хвороба вражає людей похилого віку і тих, у кого ослаблений імунітет (це не дає організму можливість виробити повноцінний імунну відповідь);
• поки не розроблена вакцина, здатна викликати захисну реакцію на коронавірус штучним чином, як це відбувається з іншими вірусними інфекціями;
• на деякі види патогенних агентів, наприклад, ВІЛ і вірус гепатиту С у імунологів все ще немає вакцини, здатної протидіяти розвитку хронічної форми захворювання;
• вірус – неклітинна форма життя. Деякі з них унікальні за життєздатності, пристосовності, здатність мутувати, щоб протистояти зовнішним впливів;
• у людства немає практичного досвіду в боротьбі саме з цією вірусною інфекцією, а нескінченні мутації зробили його стійким до вже розроблених схем вакцинації.

Основні проблеми, що супроводжують спалах захворювання, для частини хворих завершується летальним результатом, – різноманітність зовнішніх проявів. Симптоми у людини на ранній стадії можуть бути змащеними, нагадувати застуду, грип, інші ГРВІ.

Встановити відмінність між ними можна тільки шляхом лабораторного тестування, але в деяких країнах в лікарнях навіть немає відповідного сучасного обладнання. До того ж, як і будь-який вірус, 2019-nCoV, потрапляючи в організм людини, проходить через інкубаційний період, необхідний, щоб закріпитися й почати свою руйнівну діяльність.

В цей час симптоми у хворого відсутні, хоча він вже потенційне джерело збудника і, на перший погляд, ні карантинні заходи, жодного лікування йому абсолютно не потрібні.

Офіційна статистика налічує кілька десятків тисяч хворих, але відсоток летального результату по відношенню до поширеності вірусу невеликий. Особливо, якщо порівнювати його з іншими страшними інфекціями, поражавшими людство протягом багатьох століть.

Проблема ще й у тому, що достеменно невідомо, як лікувати саме цю форму коронавіруса. У терапії застосовуються стандартні схеми симптоматичного лікування вірусних інфекцій, які допомагають тільки при наявності у людини здорового імунітету.

Симптоматика та складності діагностування

Симптоми коронавіруса у хворого людини можуть бути характерними абсолютно для будь-якого ГРВІ та грипу. Тому головне в розвитку небезпечної ситуації – своєчасне виявлення джерела інфекції і ізоляція його метою попередження подальшого розповсюдження збудника.

В областях, де не було виявлено випадків захворювання коронавірусом, люди можуть сприймати його, як прояв звичайного негативного явища в холодний період. Вони можуть проводити стандартне лікування або зовсім ігнорувати хворобливий стан.

Поширені і абсолютно характерні симптоми у людини:

• стійка субфебрильна температура, підвищується в певний час доби (лихоманка);
• закладений ніс і виділення слизу;
• симптоми загального отруєння токсинами (нудота і блювання, інтоксикація, слабкість, млявість і апатія, порушення звичної працездатності);
• розлади травлення (ентерит, який супроводжує протягом респіраторної інфекції при її значному поширенні).

Про те, як лікувати такий стан, замислюються тільки у випадках появи ускладнень – порушення серцевої діяльності, появі задишки, розвитку пневмонії (запалення легенів).

Цілком ймовірно, що деякі хворі благополучно перенесли вірус 2019-nCoV, навіть не підозрюючи про це, завдяки здоровому імунітету. Але стали джерелом зараження для інших людей, менш захищених з-за слабкої імунної системи.

Складність діагностики цього вірусу – саме в необхідності проводити диференціальну діагностику з іншими вірусними інфекціями, що вражають органи дихання – ГРВІ, грипом, ангіною та іншими поширеними в холодну пору року.

Терапія

Поки достовірно не відомо, як лікувати коронавірус. Тому медики, в очікуванні дієвої вакцини (за попередніми прогнозами медичної громадськості, її планують розробити в середині березня, тоді ж, коли піде на спад спалах захворювання), проводять стандартну противірусну терапію.

Вона полягає у таких заходах:

• прийом одного з декількох противірусних препаратів, посилення імунітету всіма доступними способами (імуномодуляторами, прийомом компонентів, необхідних організму для повноцінної діяльності імунітету, – вітамінів, мікроелементів);
• симптоматичне лікування – призначення препаратів, що усувають або мінімізують прояви деструктивної діяльності вірусу (головного болю, утрудненості носового дихання, загальних симптомів інтоксикації);
• ситуаційна терапія – негайне купірування розвилися ускладнень – міокардиту, гострої дихальної недостатності (для цього застосовуються не тільки медикаменти, але й спеціальні апарати).

Антибіотики не діють на вірус, їх застосовують для попередження приєднання бактеріальної інфекції, яка може активізуватися в ослабленому вірусом організмі.

Доведено, що причиною летального результату стає не безпосередня діяльність вірусу, а ускладнення, які розвиваються у людей, що входять в стандартні групи ризику. Серед них:

• пацієнти з хронічними захворюваннями;
• літні люди;
• діти;
• вагітні;
• люди з ослабленим імунітетом (у силу вікових особливостей або певного стану організму).

Підводячи підсумки

Поширення коронавіруса відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом.

Профілактичні заходи:

1. Носіння медичної маски, що захищає органи дихання.
2. Застосування засобів дезінфекції для частого миття рук після різних процесів, створюють можливість контагіозного поразки.
3. Зміцнення імунітету (вітаміни, профілактичний прийом противірусних препаратів та імуностимуляторів).
4. Негайне звернення до лікаря при перших ознаках ГРВІ або застуди.