Синусит

Синусит

Синусит — це запалення слизової оболонки навколоносових пазух — складових повітроносних шляхів, що беруть участь в диханні і голосоутворенні. Захворювання може бути гострим і хронічним, до нього схильні як дорослі, так і діти.

Етіологія

Синусит можуть викликати віруси, бактерії і гриби. Він також може мати алергічну природу.

Основною причиною розвитку даного захворювання служить неадекватна вентиляція навколоносових пазух внаслідок вроджених або придбаних аномалій в їх будові, лікарських маніпуляцій, гострого вірусного запалення, алергічного вазомоторного або сезонного риніту, поліпозу, аденоїдів, куріння, ускладнень після стоматологічного втручання на зубах верхньої щелепи, грибкової інфекції, часті переохолодження, вдихання хімічних речовин.

Механізм розвитку

Набряк слизової оболонки перешкоджає відтоку слизу з приносових пазух через співустя і порушує вентиляцію, що створює сприятливі умови для розмноження збудників.

Класифікація

Синусит — збірна назва для запальних процесів, що зачіпають навколоносові пазухи.

З точки зору анатомії класифікують:

  • Гайморит — запалення одного або двох гайморових пазух;
  • Етмоїдит запалення в комірках решітчастої кістки;
  • Фронтит — запалення лобових пазух;
  • Сфеноидит — запалення клиноподібної пазухи.

Клінічна картина

Клініка синуситу залежить від локалізації процесу, його поширеності та характеру течії.

Для всіх синуситів характерно підвищення температури тіла, порушення носового дихання, виділення різного характеру і втрата нюху.

При розвитку гострого запального процесу в гайморових пазухах відзначається болючість та відчуття розпирання в їх проекції, біль може «віддавати» в скуловую кістку, скроню, лоб і нижню щелепу з відповідною запалення боку.

При хронічному гаймориті симптоми менш виражені, температура тіла нормальна, хворих турбують утруднене носове дихання, яке полегшується при прийнятті горизонтального положення тіла на увазі поліпшення відтоку і очищення пазух.

Гній, що стікає по задній стінці глотки, провокує рефлекторний кашель, зазвичай виникає в нічний час. З скарг також відзначається головний біль.

Особливостями перебігу етмоїдиту є давить біль в області перенісся і очей. Нерідко запалення може зачіпати очі (особливо характерно для дітей). У цьому випадку набрякають повіки, відзначається випинання очного яблука і кон’юнктивіт.

При розвитку фронтиту відмінною особливістю є виражена іноді нестерпний головний біль в проекції лобових пазух, як правило посилюється вранці. Це пов’язано з поліпшенням відходження гною при вертикальному положенні тіла. Також може з’являтися біль в області очей, набряк верхньої повіки і надбрівної області та світлобоязнь.

Протягом сфеноидита відрізняється більш стертими симптомами, біль може локалізуватися усередині голови, тім’яної області, потилиці і очниці. При запаленні зорових нервів порушується зір.

Ускладнення

З анатомічної близькості лобних пазух зі структурами головного мозку, ускладнення мають досить серйозний характер. Найчастішим є менінгіт, що розвивається переважно при запущеному етмоїдиті або сфеноїдиті, при фронтиті можливе утворення абсцесів, остеомієліту.

Без лікування прогноз синуситів у вкрай несприятливий, аж до летального результату.

Діагностика

Діагноз ставиться за результатами огляду і обов’язково підтверджується даними інструментальних обстежень: рентгенографія навколоносових пазух у двох проекціях. При необхідності призначають також УЗД і КТ.

А також лабораторними дослідженнями: загальний і біохімічний аналіз крові, при необхідності виконується бактеріальний посів вмісту запаленої пазухи отриманого шляхом пункції.

При підозрі на розвитку ускладнень використовується МРТ.

Лікування

Терапія в першу чергу спрямована на відновлення нормального відтоку і вентиляції уражених пазух. Для зниження набряку призначають судинозвужувальні краплі та спреї, вони відновлюють носове дихання і знижують набряк слизової.

При бактеріальній природі запалення призначаються антибактеріальні препарати з метою дренування пазух може застосовуватися метод синус евакуації (промивання порожнини антисептиками), для запобігання розвитку спайок використовують антигістамінні та розсмоктуючі препарати.

При неефективності консервативного лікування вдаються до традиційних або ендоскопічним методам оперативного втручання з метою усунення перешкоди адекватного дренування.

В хронічному варіанті перебігу захворювання застосовуються ті ж препарати, що й при гострих синуситах. Гарна ефективність відзначається при доповненні до лікування фізіотерапії.

Профілактика

Полягає у своєчасному лікуванні інфекційних та алергічних захворювань і усунення анатомічних перешкод нормальної вентиляції і очищення пазух.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *