Нельсон Мандела

Нельсон Мандела

Нельсон Мандела – південноафриканський державний, громадський і політичний діяч. Непримиренний борець за права людини в період існування апартеїду, за що 27 років провів за ґратами. Президент ПАР (1994-1999).

За роки своєї біографії Мандела був удостоєний багатьох престижних нагород, в тому числі і Нобелівської премії миру (1993). Його ім’я в усьому світі асоціюється з чесністю і безстрашністю у боротьбі з расовою дискримінацією.

Отже, перед вами коротка біографія Нельсона Мандели.

Біографія Нельсона Мандели

Нельсон Холилала Мандела народився 18 липня 1918 року в маленькому селі Мфезо, неподалік від Умтаты (ПАР). Його батько Гадла Генрі Мандела був головою села, в якій вони проживали.

Однак після того як у нього зіпсувалися стосунки з представниками колоніальних властей, він був зміщений зі своєї посади.

У Гадлы Мандели було 4 дружини, у тому числі і Нонгапи Носекени, яка була матір’ю Нельсона. У загальній складності від 4 дружин у чоловіка було четверо синів і 9 дочок.

Цікавий факт, що ім’я «Нельсон», майбутній президент отримав від шкільної вчительки, яка давала всім учням англійські імена, в той час як при народженні батьки назвали сина Холилала.

Дитинство і юність

Після того, як Мандела-старший перестав бути главою Мфезо, все сімейство переїхало жити в село Цгуну. Батько дуже болісно переніс своє звільнення з посади. З цієї причини у нього серйозно погіршилося самопочуття, що, в кінцевому рахунку, призвело до його смерті.

19-річний Нельсон Мандела в 1937 р.

Отримавши початкову освіту, Нельсон Мандела продовжив навчатися в інтернаті Кларкбери. Потім юнак вступив в методистський коледж, розташований у Форт-Бофорте.

До того часу Нельсон серйозно захоплювався боксом і бігом. Любов до даних видів спорту залишалася у нього до кінця життя. У 21-річному віці він став студентом Університету Форт-Хер.

Навчаючись на першому курсі, Мандела взяв участь у протесті студентів, організованому через фальсифікацій на виборах до Студентської ради. Незабаром він відмовиться від місця в раді, незважаючи на попередження з боку керівництва, і, висловивши невдоволення до виборів, покине внз за власним бажанням.

Світанок молодості Нельсона Мандели припав на роки Другої Світової війни (1939-1941). У 1941 р. він переїхав жити в столиці ПАР – Йоганнесбурзі. Намагаючись знайти хоч яку-небудь роботу, Нельсон влаштувався сторожем на шахті. Пізніше його взяли працювати клерком в юридичну компанію.

Паралельно з цим Мандела починає заочно навчатися в місцевому університеті і згодом стає бакалавром гуманітарних наук. Потім він надходить в Університет Вітватерсранда на юридичне відділення.

Початок політичної боротьби

У студентські роки Нельсон Мандела всерйоз зацікавився політикою. Зокрема, він захопився радикальними африканистскими ідеями і почав регулярно брати участь у мітингах, відстоюючи права простого народу.

У 1948 р. на виборах в ПАР перемогла Національна партія африканеров, що ставить в основу розвитку республіки політику апартеїду. З цього моменту Нельсон став брати активну участь у політичному житті країни. Обійнявши посаду секретаря Молодіжної ліги АНК, він утворив Кампанію непокори владі.

Нельсон Мандела у молодості

З кожним роком популярність Мандели ставала все більше. В 1955 р. він разом з однодумцями організовує Конгрес вільного народу. Завдяки цьому, будь-чорношкірий чоловік міг безкоштовно отримати юридичну допомогу.

Цікавий факт, що до того, як стати президентом Куби, Фідель Кастро також надавав своїм співвітчизникам безкоштовні юридичні послуги.

У той же час Нельсон Мандела працював над створенням «Хартії свободи», – зведенням принципів і законів майбутнього демократичного суспільства ПАР. Головну роль він приділяв боротьбі з расовою сегрегацією – політики примусового відділення якої-небудь групи населення.

Однак коли мирні протести і законні способи боротьби з політиками не дали ніяких результатів, Мандела вирішив перейти до радикальних дій. Він створив підпільну організацію «Умконто ве сізве» для можливого військового протистояння чинній владі. Незабаром члени угруповання почали підривати урядові й військові будівлі.

Пізніше це протистояння почало набирати все більших обертів, в результаті чого влада кинула всі сили на боротьбу з «Умконто ве сізве».

Це призвело до того, що в 1962 р. Нельсона посадили за ґрати, звинувативши його в організації антиурядових операцій. Незабаром суд замінив вирок на довічне ув’язнення.

Тюрма і президентство

Мандела перебував під арештом протягом 27 років, але це анітрохи його не зламало. При цьому у нього були найгірші умови утримання і мінімальні права. Приміром, йому дозволялося відправити тільки 1 лист або здійснити лише 1 дзвінок у півроку.

Однак завдяки своїм друзям і однодумцям, Нельсон набував все більшу популярність не тільки в ПАР, але і у всьому світі. Про нього писали у всіх газетах і говорили по телебаченню. Громадськість була вражена стійкістю і безстрашністю Мандели.

Цікаво, що перебуваючи в ув’язненні, йому вдалося заочно закінчити Лондонський університет і стати бакалавром юридичних наук.

У 80-х роках, відчуваючи тиск більшості держав, уряд намагається знайти спільні точки дотику з Нельсоном Манделою. Йому обіцяють свободу у разі відмови від боротьби проти політики апартеїду. Але Нельсон не йде на такі умови, вважаючи за краще залишатися в камері. Цей вчинок викликав ще більше захоплення у людей у всьому світі.

У 1989 р., коли на президентських виборах переміг Фредерік Віллем де Клерк, він віддав наказ переглянути справу Мандели. В результаті, вже у наступному році влада відпустили знаменитого в’язня на волю. Незважаючи на це, відносини між Нельсоном і де Клерком залишали бажати кращого.

Навіть після того як Мандела отримав спільну з президентом Нобелівську премію, він не знайшов з ним спільну мову. Опинився на волі в’язень знову почав боротьбу з чинною владою, яка супроводжувалася цивільними і військовими сутичками.

Все це призвело до того, що в 1994 р. були проведені перші в історії ПАР демократичні вибори. В результаті голосування дві третини громадян віддали свої голоси за Нельсона Манделу. Внаслідок цього, він став першим чорношкірим президентом ПАР.

За 5 років свого президентства Мандела провів безліч важливих соціальних реформ, найбільш значущими з яких є:

  • безкоштовна медицина для дітей і вагітних жінок;
  • безкоштовна освіта і харчування в школах для дітей до 14 років;
  • рівність при виплаті соціальних допомог;
  • збільшення дотацій для сільських жителів;
  • земельні реформи;
  • боротьба з дитячою бідністю;
  • захист прав та поліпшення праці для робітників;
  • усунення расової дискримінації.

Також в цей період біографії Нельсон Мандела відбудував сотні лікарень, надав житло трьом мільйонам співвітчизників, забезпечив доступ до води для мільйонів людей, а також провів масштабну електрифікацію та телефонізацію.

Після виходу у відставку Мандела до останніх днів боровся з поширенням Сніду в країні. Цікавий факт, що за статистикою в ПАР проживає близько 5 млн. носіїв цієї хвороби, що помітно більше, ніж в будь-якій іншій державі.

Особисте життя

Нельсон Мандела тричі був одружений. Першою дружиною в його біографії була Евелін Маказива. В цьому союзі у них народилося 2 сина – Мадіба Тембекиле і Магкахо Леваника, і 2 дочки – Пумла Маказива і Маказива Мандела. Однак після 14 років спільного життя подружжя вирішило розлучитися.

Незабаром Мандела взяв у дружини Вінні Дламіні, яка народила йому 2 дівчаток –Зенані і Зиндзи. Цей шлюб проіснував з 1958 по 1996 роки.

У третій і останній раз Нельсон одружився на Грасі Мішел у 1998 р. З цією жінкою він прожив до кінця своїх днів.

Нельсон Мандела з дружиною

За роки своєї біографії Нельсон Мандела видав безліч публікацій на політичні та суспільні теми. Однією з найбільш відомих його книг стала «Довга дорога до свободи». Також велику популярність отримали роботи «Розмови з самим собою» і «Боротьба – це моє життя».

Крім цього Мандела був відомий як оратор, який збирав навколо себе безліч однодумців. Багатьом особливо запам’яталася його мова в залі суду під назвою «Я готовий до смерті», виголошена ним навесні 1964 р.

Смерть

Нельсон Холилала Мандела помер 5 грудня 2013 року в Йоганнесбурзі у віці 95 років. За кілька місяців до смерті його госпіталізували в місцеву лікарню з рецидивом легеневої інфекції.

Спочатку його здоров’я пішло на поправку, але, в кінцевому рахунку, серце відомого борця з апартеїдом не витримало і перестало битися.

Попрощатися з Манделою прийшли десятки тисяч людей. Він був похований з усіма почестями. Цікавий факт, що в ПАР був оголошений 10-денний траур, в Індії – 5-денний, а в Венесуелі – 3-денний. Нельсон Мандела знайшов спокій у рідному селі Цгуну.

Фото Нельсона Мандели

Мандела і Президент США Білл Клінтон у 1993 р.
Камера Мандели у в’язниці на острові Роббен
Мандела в 1960 році

Пам'ятник Нельсону Манделі в Лондоні

Якщо вам сподобалася коротка біографія Нельсона Мандели – поділіться нею в соціальних мережах. Якщо ж вам взагалі подобаються біографії видатних людей та цікаві факти з їх життя – підписуйтесь на сайт будь-яким зручним способом. З нами завжди цікаво!

Оцініть статтю!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Голосів ще немає)
Loading...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code