Таємниці мозку, про які ми зараз розповімо, являють собою величезний інтерес для науки. Це і не дивно, адже мозок людини – це, мабуть, сама недосліджена частина нашого організму. Наприклад, яким чином виникають в мозку електричні імпульси розпізнаються нашою свідомістю, як думки?
На це та інші питання вчені досі не можуть дати відповіді. Нижче ви можете ознайомитися з деякими таємницями мозку, про яких ви, можливо, ніколи не чули.
До речі, обов’язково зверніть увагу на 10 загадок мозку людини і 15 дивних фактів про мозок. Дуже цікаво!
Зміст:
Мозок сприймає соціальне відторгнення, як фізичний біль
Багаторазові дослідження показали, що наш мозок реагує на соціальне відторгнення точно так, як і на фізичну біль. Коли ми відчуваємо біль, наш сіра речовина виконує хімічні опіоїди, які притупляють больові імпульси.
Нещодавно американські вчені довели, що їм вдалося впливати на цю ж зону мозку, відому як мю-опіоїдна рецепторна система. Вони змогли змусити людей повірити, що їх відкинули на онлайн-побаченні.
Групі добровольців дали час ознайомитися з вигаданими акаунтами людей, де були їхні фотографії. Крім знімків на сторінках містилася неправдива інформація про інтереси неіснуючих людей, з якими їм хотілося б познайомитися.
Після цього учасників експерименту досліджували через PET-сканер. В процесі проведення процедури їм говорили, що обрані ними люди не хочуть з ними знайомитися.
Дивно, що хоча добровольцям в черговий раз нагадували, що всі профілі людей є вигаданими, вони все одно важко переносили відкидання. На знімках було видно, що коли їхні романтичні надії терпіли крах, мозок починав виділяти такі ж речовини, як і при фізичному болю.
Варто зазначити, що вироблення опіоїдів відбувалася і в тих випадках, коли учасникам повідомляли, що вигадані люди навпаки – хочуть з ними познайомитися. Вчені не могли зрозуміти цю таємницю мозку, адже це були думки «фейкових» людей. Дослідження показали, що найкраще від удару оправлялись ті добровольці, які отримували найбільшу дозу опіоїдів в момент відмови.
Проводячи подібні експерименти фахівці намагалися зрозуміти, як люди справлялися з соціальним відторгненням. Якщо ми зуміємо розгадати цю таємницю мозку, то зможемо створити кращі ліки і способи лікування людей, які страждають подібними формами розладів.
Мозок сліпих людей здатний сприймати світ
Недавні дослідження канадських і британських учених довели, що світло впливає на роботу мозку навіть сліпих людей. Незрячих саджали навпроти синьої лампи і просили сказати, горить вона чи ні. Цікавий факт, що в основному всі сліпі давали правильні відповіді.
Після цього незрячим добровольцям пропонували вирішити прості завдання при включеному і вимкненому світлі. Результати експерименту показали, що коли світло потрапляло на сітківку випробовуваних у них активізувалися відділи мозку, що відповідають за увагу і розумові здібності.
Таким чином було доведено, що вдень концентрація уваги завжди залишалася на високому рівні. Під впливом світла у людини підвищувалися його когнітивні здібності. Після завершення даного експерименту дослідники не могли пояснити цю таємницю мозку. Тобто їм було незрозуміло, як люди, що втратили світлочутливі рецептори, могли отримувати сигнали в мозок.
Вперше подібним питанням задався студент Гарварду Клайд Кілер в 1923 р. Щоб розгадати цю таємницю мозку, молодий фахівець провів дуже цікавий експеримент з мишами. Він взяв гризунів, позбавлених фоторецепторів, і почав спостерігати, як вони реагували на світло.
Цікаво, що зіниці сліпих мишей змінювали свою форму залежно від настання «дня» або «ночі». Більш того, світ безпосередньо впливав на їх життєву активність. Внаслідок цього Клайд висунув теорію, що гризуни реагували на світіння допомогою невідомих науці клітин.
І тільки в 1991 р. британському професор Рассел Фостер вдалося довести це припущення. Як з’ясувалося, миші мали фоточутливі клітини ганглія, що відповідали за роботу циркадних ритмів днем. Вони перебували в далеких шарах сітківки і не брали участь у створенні зорових образів. Варто відзначити, що подібний механізм був помічений і у людини.
Наповнює мозок кольором чорно-білі картинки
Коли ми розглядаємо чорно-біле зображення, ми звичайно бачимо тільки чорно-білий знімок. Однак, як бачить його наш мозок? Чи здатний він зробити його кольоровим, виходячи з нашого попереднього досвіду? Отримати відповідь на це питання захотіли німецькі вчені.
Дослідження показали, що дивлячись на чорно-білий апельсин наш мозок бачить його помаранчевим. Бажаючи розгадати цю таємницю, вчені показали групі добровольців безліч чорно-білих фотографій різних предметів, що асоціюються з конкретним кольором.
Тобто при показі полуниці або вишні, людина розуміла, що вони точно є червоними. Учасникам не демонстрували, наприклад, черевики або парасольки, оскільки вони могли бути різних кольорів і відтінків.
Для відволікання випробовуваних об’єкти представлялися в русі, щоб на них було складніше концентруватися. Результати експерименту показали, що при демонстрації чорно-колишніх зображень, мозок все одно представляв їх у кольоровому вигляді.
Завдяки цим унікальним особливостям мозку люди здатні швидко розпізнавати предмети навіть при поганій видимості.
Інтернет і хитросплетіння людської пам’яті
Сьогодні для сучасної людини цілком нормально шукати якусь інформацію в інтернеті, ніж напружувати свої мізки, згадуючи дату, прізвище або історичну подію. Однак не втрачаємо ми тим самим пам’ять?
Деякі вчені побоюються, що інтернет негативно впливає на наш мозок. Тим не менш, недавні дослідження показали, що всесвітня павутина не погіршує пам’ять, але змінює те, як ми вивчаємо і засвоюємо інформацію.
Запам’ятовування шляху
Студентів з Гарварда попросили запам’ятати 40 простих фраз, які не повинні були викликати у них ніяких проблем. Проте учням довелося докласти неймовірних зусиль, щоб відтворити їх. Цей досвід проводився для того, щоб оцінити вплив інтернету на пам’ять.
Людина значно гірше засвоює інформацію усвідомлюючи, що вона знаходиться в його комп’ютері або гаджеті. Цікавий факт, що студенти набагато краще пам’ятали шлях до файлів, ніж самі файли.
На підставі цього вчені зробили висновок, що людина погано запам’ятовує інформацію, до якої він може отримати доступ в будь-який момент.
При цьому було б неправильно вважати, що інтернет сприяє деградації людей. Навпаки – він часто приходить на допомогу, економлячи наші сили і час. Варто зазначити, що всесвітня павутина допомагає літнім людям підвищити свої когнітивні здібності.
Інтернет – палиця про два кінці
Незважаючи на величезну користь інтернету, він може сприяти розвитку певних видів залежностей. Замість традиційного походу в магазин, людина воліє просто зайти на якийсь сайт і зробити необхідні покупки.
Французькі вчені стверджують, що безмежний доступ до будь-якої інформації в інтернеті порушує у деяких людей її сприйняття.
Людина починає часто задаватися питанням, де знаходиться цікава йому інформація. Він розглядає її не як щось відчутне, а як зображення на комп’ютері або телефоні. Це також є однією з таємниць мозку.
Крім цього, відсоток сумнівної інформації в електронному вигляді значно більший, ніж у друкованому. Це несе велику небезпеку для людей, а тим більше для дітей і підлітків. До 15 років учні, як правило, воліють довіряти всьому написаному. Вони не схильні перевіряти істинність представлених відомостей.
З цього випливає, що дорослим необхідно навчати їх критичного мислення, яке допоможе їм набути імунітет до негативних матеріалів.
Прогрес робить нас дурнішими
З появою нових технологій, що стосуються усіх сфер нашого життя, людський мозок істотно обледащів. Поліпшення умов життя призвело до того, що ми стали дурнішими, і це вже давно не є таємницею. Таке твердження ґрунтується на теорії природного відбору.
Завдяки прогресу у людства з’явилося більше шансів вижити навіть в самих екстремальних умовах. Те, що сьогодні для виживання є перевагою, насправді являє собою крок назад, оскільки природний відбір на користь самих розумних і спритних практично зупинився.
Останні експерименти в цій області показали близько 5000 генів, пов’язаних з розвитком розумових здібностей. За період життя одного покоління відбувається від 2 до 3 мутацій.
При відсутності відбору останні 3 тисячоліття стали достатнім відрізком часу, щоб «зіпсувати» наше ДНК за 120 поколінь. Інтелект сучасної людини набагато слабкіше, ніж у його давніх предків, яким доводилося виживати в надскладних умовах.
Раніше чоловік був змушений постійно полювати і захищати своїх близьких від різних небезпек. Той, хто допускав помилки, втрачав місце під сонцем. Внаслідок цього виживали тільки сильні і розумні. Однак після того, як людство досягло прогресу, рівень інтелекту почав стрімко знижуватися, як би парадоксально це не звучало.
У той же час неправильно думати, що комфортні умови призводять лише до негативних наслідків. Наприклад, завдяки сучасним технологіям, ми можемо менше працювати, швидше шукати інформацію і виконувати багато різних функцій одночасно, використовуючи побутову техніку або прилади.
Вчені продовжують вивчати таємниці мозку, тому в майбутньому нас чекає ще чимало сенсаційних відкриттів. До речі, зверніть увагу на 10 загадок людського мозку і 15 цікавих фактів про мозок.
Якщо вам сподобалася стаття про таємниці мозку – поділитеся нею в соціальних мережах. Якщо вам взагалі подобаються цікаві факти про людину – підписуйтесь на сайт.