Почуття заздрості – це те, що знайоме більшості людей в тій чи іншій мірі. Руйнівну силу цього почуття також напевно багато пережили на собі, хоча не кожен готовий в цьому зізнатися. Адже заздрість – ганебне почуття.
Зміст:
Почуття заздрості
Заздрість – це почуття, що виникає по відношенню до того, хто володіє чим-небудь (матеріальним або нематеріальним), чим хоче володіти заздрячий, але не володіє.
За Словником Даля, заздрість — це «досада по чужому добрі чи благо», заздрити – значить «шкодувати, що у самого немає того, що є у іншого».
Спіноза визначав заздрість як «незадоволення при вигляді чужого щастя» і «задоволення в його ж нещастя».
«Заздрість – гниль для кісток» – говорив Соломон Мудрий, а перший Єрусалимський єпископ Яків застерігає, що «…де заздрість, там безлади і все зле».
Приклади заздрості
Нижче ми розглянемо приклади заздрості, в яких наочно показано, як руйнівно діє заздрість на життя людини.
Пропонуємо вашій увазі 5 мудрих притч про заздрість.
ВИБІР ХРЕСТА
Одного разу в серці простодушного селянина закралася заздрість. Він кожен день тяжко працював, проте його доходів тільки й бракувало, щоб ледь прогодувати сім’ю. Навпроти нього жив багатий сусід, який займався тим же ділом, але був набагато успішніше в своїй роботі. Він мав великий стан і багато приходили до нього просити гроші в борг. Звичайно, це нерівність гнітило бідняка, і він відчував себе несправедливо скривдженим долею.
Після чергових роздумів він міцно заснув. І ось сниться йому сон, що він стоїть біля підніжжя гори, а якийсь поважний старець каже йому:
– Йди за мною.
Довго вони йшли, як, нарешті, прийшли в місце, де лежало величезне безліч всіляких хрестів. Всі вони були різних розмірів і виконані з різних матеріалів. Були хрести золоті і срібні, мідні і залізні, кам’яні і дерев’яні. Старець каже йому:
– Вибирай собі будь-який хрест, який хочеш. Потім тобі потрібно буде віднести його на вершину тієї гори, яку ти бачив спочатку.
Загорілися у бідняка очі, долоні спітніли, і він подався нерішуче до золотого хреста, який яскраво блищав на сонці і манив до себе своєю пишністю і красою. Коли він наблизився до нього, його дихання почастішало, і він нахилився, щоб підняти його. Однак хрест виявився настільки важким, що бідний простець, скільки не намагався його підняти, не зміг навіть з місця зрушити.
– Що ж, видно не по силах тобі цей хрест, – каже йому старець, – вибирай іншого.
Швидко окинувши поглядом наявні хрести, бідняк зрозумів, що другий за цінності хрест – срібний. Однак піднявши його, він зробив тільки крок, і тут же впав: срібний хрест виявився також надто важким.
Те ж сталося з мідним, залізними і кам’яними хрестами.
Нарешті знайшов осіб самий маленький дерев’яний хрест, який непомітно лежав осторонь. Він припав йому настільки впору, що бідняк спокійно взяв його і відніс на вершину гори, як сказав старець.
Тоді його супутник звернувся до нього і сказав:
– А тепер я розповім тобі, що за хрести ти бачив тільки що. Золотий хрест – це царський хрест. Ти думаєш, що царем бути легко, а не знаєш, що царська влада – найбільш важкий тягар. Срібний хрест – це доля всіх наділених владою. Він також дуже важкий, і не кожен може його зносити. Мідний хрест – це хрест тих, кому Бог послав у житті багатство. Тобі здається, що багатим бути добре, а не відаєш того, що вони ні вдень, ні вночі не знають спокою. Крім цього, багатим доведеться дати звіт у тому, як вони вживали своє багатство в житті. Тому їх життя дуже нелегка, хоча раніше ти вважав їх щасливчиками. Залізний хрест – це хрест військових людей, які часто живуть в похідних умовах, терплять холод, голод і постійний страх смерті. Камінний хрест – це доля торговців. Тобі вони здаються людьми успішними і щасливими, проте тобі невтямки, якою працею вони добувають свій прожиток. І потім нерідкі випадки, коли вони, вклавшись у підприємство, повністю втрачають, залишаючись у злиднях. А ось дерев’яний хрест, який здався тобі найбільш зручним і придатним, – це і є твій хрест. Ти скаржився на те, що хтось живе краще за тебе, але не зміг осилити жодного хреста, крім свого. Тож іди і надалі не нарікай на своє життя і нікому не заздрити. Бог кожному дає хрест по силам, – скільки хто може знести.
При останніх словах старця бідняк прокинувся, і більше ніколи не заздрив і не нарікав на свою долю.
В МАГАЗИНІ
А це не зовсім притча, так як за основу взято реальний випадок з життя. Це яскравий приклад заздрості, тому ми вирішили, що він тут буде доречний.
Пішов якось чоловік в магазин за яблуками. Знайшов відділ фруктів, і бачить, що яблук всього два ящики. Підійшов він до одного, та давай вибирати яблука побільше і красивіше. Вибирає, а сам краєм ока помічає, що в сусідньому ящику фрукти більш гарні з виду. Але там стоїть якийсь чоловік, і теж вибирає.
Ну, думає він, зараз цей покупець відійде, і я наберу відмінних яблук. Думає, а сам стоїть, і перебирає плоди у своєму ящику. Але проходить кілька хвилин, а той все не відходить від ящика з хорошими яблуками. «Скільки ж можна, – незадоволений чоловік, але вирішує почекати ще трохи». Однак проходить ще п’ять хвилин, а той, як ні в чому не бувало, продовжує колупатися в ящику з найкращими яблуками.
Тоді терпіння нашого героя закінчується, і він повертається до сусіда, щоб досить різко попросити його дозволити і йому набрати хороших яблук. Однак повернувши голову, він бачить, що справа… дзеркало!
КОЛОДА
Ще один приклад заздрості, коли це згубне почуття зруйнувало життя заздрісника, який мав для щастя все.
Жили по сусідству два приятеля. Один був бідний, а іншому дісталося від батьків велику спадщину. Одного ранку прийшов бідняк до свого сусіда і каже:
– Чи Не знайдеться в тебе зайвого колоди?
– Звичайно, – відповів багач, – а для чого тобі?
– Колоду потрібно для палі, – пояснив бідняк. – Я будинок будую, і мені не вистачає однієї тільки палі.
– Добре, – сказав багатий сусід, – я дам тобі колода безкоштовно, тому що у мене їх багато.
Зраділий бідняк подякував товариша, взяв колоду і пішов добудовувати свій будинок. Через деякий час робота була закінчена, і будинок вийшов дуже вдалим: високим, красивим і просторим.
Розібрала досада багатого сусіда, прийшов він до бідняка і став вимагати свою колоду тому.
– Як же я віддам тобі колоду – бідний здивувався приятель. – Якщо я його вийму, будинок зруйнується. Але я можу знайти в селі подібне колоду і повернути тобі.
– Ні, – відповідав заздрісник, – мені потрібно тільки моє.
І як спір їх був довгим і безрезультатним, вони вирішили йти до короля, щоб той розсудив, хто з них прав.
Багач взяв з собою в дорогу побільше грошей, на всякий випадок, а його бідний сусід приготував варений рис і взяв трохи риби. По дорозі вони сильно втомилися і зголодніли. Однак поряд не було торговців, у яких би можна було купити їжі, тому бідняк великодушно пригостив своїм рисом і рибою багатія. Ближче до вечора вони прибули в палац.
– З яким ділом прийшли? – запитав король.
– Мій сусід взяв у мене колоду і не хоче віддавати назад – почав багач.
– Чи Так це було? – звернувся правитель до бідняка.
– Так, – відповів той, – але коли ми йшли сюди, він з’їв частину мого рису і риби.
– В такому разі, – сказав король, звертаючись до багатого, – нехай він поверне тобі твоє колода, а ти віддай йому його рис і рибу.
Повернулися вони додому, бідняк витягнув колода, приніс його сусідові і сказав:
– Я повернув тобі твоє колода, а тепер лягай, я хочу забрати в тебе свій рис і рибу.
Багач перелякався не на жарт і почав бурмотіти, що, мовляв, колода вже можна і не повертати.
Але бідняк був непохитний.
– Змилуйся, – став тоді багач просити, – я віддам тобі половину свого стану.
– Ні, – відповів бідний сусід, дістаючи з кишені бритву і прямуючи до нього, – мені потрібний тільки мій рис і моя риба.
Бачачи, що справа приймає серйозний оборот, багач в жаху закричав:
– Я віддам тобі все своє добро, тільки не чіпай мене!
Так бідняк став найбагатшою людиною в селі, а багатий заздрісник перетворився на жебрака.
ПОГЛЯД З БОКУ
В красивій іномарці їхав чоловік і спостерігав, як над ним пролітав вертоліт. «Добре це, напевно, – думав він, – літати по повітрю. Ніяких ні пробок, ні аварій, та ще й місто, як на долоні…».
Поряд з іномаркою їхав молодий чоловік в жигулях. Він із заздрістю дивився на іномарку і думав: «Як прекрасно мати таку машину. Коробка – автомат, кондиціонер, комфортні сидіння, і не ламається кожні 100 км. Не те, що моя руїна…».
Паралельно з жигулем їхав велосипедист. Важко крутячи педалі, він думав: «Все це звичайно добре, але кожен день дихати вихлопними газами – так довго не протягнеш. Та й на роботу постійно спітнілий приїжджаю. А якщо дощ – взагалі катастрофа, будеш брудний з голови до ніг. Чи То справа цьому хлопцеві в жигулі…».
Тут же неподалік стояв на зупинці людина, і, дивлячись на велосипедиста, думав: «Був би у мене великий, не довелося б щодня на дорогу витрачати гроші і штовхатися в задушливих маршрутках. Плюс і для здоров’я корисно…».
За всім цим спостерігав юнак, що сидить в інвалідному візочку на балконі 5-го поверху.
«Цікаво, – думав він, – що так незадоволений цей хлопець на зупинці? Може йому потрібно йти на нецікаву роботу? Але ж потім він може піти куди завгодно, адже він може ходити…».
ВДВІЧІ БІЛЬШЕ
Один грецький цар вирішив нагородити двох своїх вельмож. Запросивши одного з них в палац, він сказав йому:
– Я дам тобі все, що ти захочеш, але май на увазі, що другого я дам те ж саме, тільки вдвічі більше.
Задумався вельможа. Завдання було непросте, а як він був дуже заздрісний, то ситуацію ускладнював той факт, що цар хоче другого дати в два рази більше, ніж йому самому. Це не давало йому спокою, і він не міг вирішити, чого ж просити у правителя.
На наступний день він з’явився до царя і сказав:
– Государ, накажи виколоти мені очей!
У подиві цар запитав, чому той виявив настільки дике бажання.
– Для того, – відповідав заздрісний вельможа, – щоб ти виколов моєму товаришеві обидва ока.
Прав був Спіноза, коли сказав:
«Заздрість є не що інше, як сама ненависть, бо чуже нещастя приносить їй задоволення».
Якщо вам сподобалися наведені приклади заздрості – поділіться цією статтею в соціальних мережах. Якщо ж вам взагалі подобаються притчі – підписуйтесь на сайт. З нами завжди цікаво!