Притча про вміння слухати дозволить вам дещо інакше поглянути на те, як ви слухаєте. Соломон Мудрий казав: «Хто дає відповідь не вислухавши – той дурний, та сором йому».
Два царя
Один цар послав гінця в дружню сусідню країну з певною звісткою. Гонець затримався, тому прибувши в столицю, він негайно попрямував до палацу. Увійшовши в тронний зал, ледве дихаючи від утоми, він почав:
– Пане, мій цар послав мене до вас сказати, щоб ви прислали йому синього коня з чорним хвостом… а якщо ви не надішлете йому такого коня, то…
– Не бажаю більше слухати! – закричав владика. – Передай своєму панові, що немає в мене такого коня, а якби і була, то я…
Тут він закашлявся, а гонець, почувши таку відповідь, в страху вискочив з палацу, і, осідлавши коня, помчав доповідати про почуте.
Сильно розсердився цар, дізнавшись, що його старий друг так відповів йому. Вирішивши, що сусід з одного перетворився на ворога, він оголосив йому війну.
Багато крові пролилося в битвах, і багато міст було зруйноване в ході війни. Коли ж обидві сторони виснажили свої запаси, вони вирішили оголосити перемир’я і почати переговори.
Під час зустрічі другий цар запитав першого:
– Що ти хотів сказати, кажучи: «Прийшли мені синього коня з чорним хвостом, а якщо не пришлеш, то…»?
Прийшли коня іншої масті! А ти що хотів сказати своєю відповіддю: «Немає в мене такого коня, а якби і була, то я…»?
– То я б неодмінно послав її в подарунок своєму доброму сусідові.
Якщо б ми всі вміли слухати, ми б уникли багатьох зол. Благо, що цьому можна навчитися.
Давня приказка говорить: людині дано два вуха і один рот, щоб вона більше слухала і менше говорив.
Якщо вам сподобалася притча про вміння слухати – поділіться нею в соціальних мережах. Якщо ж вам подобаються притчі взагалі та цікаві історії з життя зокрема – підписуйтесь на сайт. З нами завжди цікаво!