аденоміоз матки

Аденоміоз — симптоми і лікування

Що таке аденомиоз? Причини виникнення, діагностику і методи лікування розберемо в статті доктора, гінеколога зі стажем в 17 років.

Визначення хвороби, причини захворювання

Аденоміоз — це різновид ендометріозу — патології, при якій матковий шар ендометрія розростається за межі слизової оболонки матки (яєчники, фаллопієві труби, органи сечовидільної, дихальної і травної систем). Ця форма захворювання характеризується ураженням міометрія маткової порожнини клітинами ендометрію. Однак аденоміоз варто розглядати не тільки вкупі з ендометріозом, але і як самостійну нозологічну одиницю.

На даний момент захворюваність аденомиозом значно збільшилася в популяції поширеність знаходиться на одному щаблі з аднекситом (запалення яєчників, маткових труб) і фібромою матки (пухлина).

Як і при багатьох інших гінекологічних захворюваннях, хірургічні внутрішньоматкові втручання (аборти, діагностичні вискоблювання, резекції поліпів без контролю гістероскопії) можуть стати пусковими механізмами для розвитку аденоміозу. У момент проведення цих процедур може виникнути пошкодження базальної пластинки, що відокремлює ендометрій від міометрію, внаслідок чого відбувається інвазія (зараження) клітин ендометрію в товщу стінки матки. Ускладнені пологи, тривале використання внутрішньоматкових засобів контрацепції (спіралей), дисфункціональні маткові кровотечі також слід віднести до групи ризику.

Варто відзначити низку причин, які негативно позначаються на стані репродуктивної системи: вік менархе (занадто раннє чи занадто пізніше настання першої менструальної кровотечі), пізня дефлорація (розрив дівочої пліви), тривалий прийом КОК та інших гормональних препаратів, вік (наявність гормональної активності), ожиріння.

Фактори, пов’язані з високими ризиками розвитку аденоміозу:

  • загальний стан жінки (зниження імунних сил організму, обтяжений алергологічний анамнез (переносимість алергенів);
  • рецидивуючі інфекційні захворювання, хронічні процеси, артеріальна гіпертензія (підвищення тиску), гіподинамія — малорухливий спосіб життя)
  • несприятлива соціальна обстановка, при якій жінка піддається впливу сильних стресів;
  • погана екологічна ситуація.

У пацієнток, близькі родички яких страждали аденоміозом, ендометріозом і пухлиноподібними утвореннями органів репродуктивної системи, ймовірність виникнення аденоміозу значно вище. Не виключений вроджений аденоміоз у зв’язку з порушеннями на етапі внутрішньоутробного розвитку.

Симптоми аденоміозу матки

Найбільш типовим клінічним симптомом при аденоміозі буде зміна характеру менструації: збільшення тривалості (більше семи днів), посилення рясності і хворобливості, наявність згустків. Про розвиток аденоміозу свідчать також міжменструальні кровотечі і виділення “мажучого” характеру в середині циклу[5]. Нерідко пацієнтки стикаються з появою мізерних коричневих виділень протягом декількох днів до і після менструального циклу.

Відмінною особливістю таких пацієнток є важкий перебіг передменструального синдрому. Крім того, менструації завжди супроводжуються больовими відчуттями, що виникають напередодні і стихлими в перші дві доби після їх початку. Багато в чому інтенсивність і характер болю зумовлюється локалізацією і ступенем поширення вогнищ аденоміозу. Іррадіація (поширення больових симптомів) в промежину обумовлюється утворенням вогнищ в перешийку матки. Болі в області паху говорять про наявність в матці вогнищ аденоміозу в області маточного кута. Часто жінки скаржаться на появу при статевому контакті різких болів і почуття дискомфорту.

Пацієнтки, які страждають аденомиозом, емоційно лабільні (відбуваються безпричинні перепади настрою), нерідко відзначають у себе зайву дратівливість, спонтанне поява частих головних болів, миготіння «мушок» перед очима, запаморочення.

У значного числа пацієнток, що спостерігаються у репродуктолога з приводу безпліддя або невиношування вагітності, був встановлений діагноз аденоміоз.

Клінічна картина аденоміозу може бути стертою і не завжди відповідає ступеню поширеності і тяжкості захворювання.

Патогенез аденоміозу

Аденоміоз відноситься до гормонозалежних патологій, проте дати однозначну відповідь на питання: «що ж насправді призводить до аденоміозу?» на даний момент наука не може. Існує ряд теорій, що пояснюють патогенез цього захворювання.

Одна з гіпотез висуває на перший план гіперестрогенію, яка призводить до посиленої проліферації (розмноження) клітин, це в свою чергу є причиною гіперпластичних змін ендометрія. Аденоміоз часто поєднується з гіперплазією ендометрія, що побічно підтверджує теорію. Крім іншого, він нерідко протікає в поєднанні з міомою матки (доброякісне новоутворення). Це говорить про якусь схожість патогенетичних аспектів цих патологій. Гіперестрогенія посилює ріст клітин базального шару ендометрія, внаслідок чого підвищується його проникність і проникнення в м’язову тканину клітин епітелію.

Запальні захворювання мають безпосередній зв’язок зі збільшенням частоти розвитку аденоміозу.

На сьогоднішній день багатьма дослідниками проводиться вивчення теорії розвитку ендометріоїдних гетеротопій (поза порожниною матки) з елементів ендометрія і його зміщення в товщу матки.

Класифікація та стадії розвитку аденоміозу матки

Класифікація аденоміозу грунтується на морфологічних ознаках, а також на ступені глибини ураження міометрія. Виходячи з цього можна виділити чотири форми аденоміозу:

  • вогнищева — локальні аденоміозні вогнища утворені в підлеглих тканинах клітинами ендометрія;
  • вузлова — клітини ендометрія, що знаходяться в міометрії, які за своєю формою нагадують вузлики (аденоміоми). Утворюється із-за запалення сполучна тканина оточує численні вузли, заповнені кров’ю;
  • дифузна — клітинами ендометрія не утворюються явні вузли або вогнища;
  • змішана — поєднання вузлового і дифузного аденоміозу.

За глибиною проникнення ендометрія підрозділяється на:

  • 1 ступінь – залучений тільки підслизовий шар;
  • 2 ступінь – м’язовий шар уражається не більше, ніж на половину;
  • 3 ступінь — поразка більше половини м’язового шару;
  • 4 ступінь – тотальне ураження м’язового шару, в процес можуть залучатися суміжні органи і тканини.

Ускладнення аденоміозу

Більшість жінок, у яких був виявлений аденоміоз, проходять спостереження з приводу безпліддя, що виникає внаслідок утворення спайок в області фаллопієвих труб, що утруднюють або перешкоджають проходженню яйцеклітини в матку. Анамнестично у таких пацієнток, як правило, виявляється відсутність настання вагітності протягом довгого часу при регулярного статевого життя без контрацепції, або ж анамнез обтяжений численними спонтанними мимовільними викиднями. Це відбувається в зв’язку зі зміною стану ендометрія, яке ускладнює процес імплантації яйцеклітини, в поєднанні з розвивається запаленням і збільшенням тонусу м’язового шару.

Одне з найсерйозніших ускладнень аденоміозу — залізодефіцитна анемія, що розвивається в результаті рясних виділень в період менструації і кров’яних виділень з порожнини матки в середині циклу. Клінічні прояви цього захворювання жінки нерідко списують на втому: виражена слабкість, сонливість, не пов’язана з кількістю годин, витрачених на сон, підвищена стомлюваність; може наростати задишка, відзначаються часті простудні захворювання, блідість шкірних покривів і слизових оболонок. Однак не варто недооцінювати ці симптоми. Несвоєчасне звернення до лікаря може призвести до серйозних наслідків, таких як розвиток сидеропеніченого синдрому, який проявляється не тільки ламкістю волосся і нігтів на ранніх етапах, але при прогресуванні захворювання — парестезіями (відчуття оніміння та «мурашок» у кінцівках), м’язовою слабкістю, диспепсичними та дизуричними розладами (порушення травлення та сечовиділення). Постійні запаморочення, багаторазові непритомність свідчать про посилення тяжкості захворювання і необхідності екстреного етіотропного лікування!

Тривалі, рясні менструальні цикли, що супроводжуються сильними болями і попереднім важким передменструальним синдромом, згубно позначаються на психоемоційному стані пацієнтки, знижується її стресостійкість. В подальшому це може призвести до розвитку неврозоподібних і депресивних станів.

Крім цього, аденоміоз, що створює проблеми для жінки як в соціальному плані (інтенсивні виділення під час менструації змушують знизити фізичну активність і на час відмовитися від улюблених справ), так і в інтимному: статеві акти стають болючими, знижується їх частота.

Діагностика аденоміозу

Іноді аденоміоз може протікати безсимптомно або ж зі слабкою клінічною симптоматикою, тому необхідно ретельно провести комплекс заходів з діагностики, що включає в себе:

  • збір скарг та анамнезу;
  • гінекологічний огляд на спеціальному кріслі;
  • додаткові інструментальні та лабораторні методи дослідження.

У момент огляду на гінекологічному кріслі лікар може виявити зміну форми, структури, розміру матки. Огляд необхідно проводити за 3-4 дні до дати передбачуваної менструації.

Горбистість матки і пухлиноподібні утворення можуть свідчити про наявність аденоміозу у вузловій формі, збільшена, куляста форма матки — про поширеність процесу дифузного характеру. Іноді аденоміоз є поєднаною з міомою патологією, в подібних ситуаціях симптоматика аденоміозу залишається класичною. Винятком є розмір матки після закінчення менструального циклу: вона не стає менше і співмірною міомі. Поєднання перерахованих вище ознак з наявністю у пацієнтки інтенсивних хворобливих і тривалих менструацій дозволяє попередньо поставити діагноз — «аденоміоз».

діагностика аденоміозу матки

УЗ-сканування трансвагінальним датчиком дає найбільш інформативні дані про патології. Для більш точної діагностики дослідження також варто проводити незадовго до початку менструації. Однак достовірність ультразвукового дослідження значно знижується при дифузній формі аденоміозу. У таких випадках доцільно використовувати сучасний ендоскопічний метод діагностики внутрішньоматкових патологій – гістероскопію. Нерідко під час проведення процедури при підозрі на аденоміоз виявляються і усуваються інші відхилення, які не вдалося візуалізувати при проведенні УЗ – поліпи в матці, гіперпластичні зміни ендометрію, маткову міому.

При виникненні труднощів диференціальної діагностики вдаються до виконання МРТ. Плюсами цього методу є неінвазивність (проникнення в організм, що не ушкоджує шкірні покриви) і точність отриманих даних, а також отримання чіткого тривимірного зображення, що виключає можливість діагностичних помилок.

Для своєчасного виявлення і попередження анемії і запальних процесів необхідно виконати:

  • загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі;
  • гормональні дослідження-СА125 (дозволяє оцінити тяжкість захворювання і ефективність проведеної терапії).

Неправильна діагностика аденоміозу чревата небезпекою призначення важкої і агресивної терапії.

Лікування аденоміозу матки

Вік пацієнтки, поширеність і локалізацію хвороби, ступінь тяжкості і форма, а також наявність у пацієнта супутніх соматичних захворювань зумовлюють тактику лікування (консервативна або оперативна).

Лікування аденоміозу хірургічним методом може бути органозберігаючим і радикальним. До останнього методу відносять таку операцію як гістеректомія – видалення матки, є операцією вибору у пацієнтів старшої вікової групи при прогресуванні захворювання, в поєднанні з іншими патологіями матки, неефективності проведеної терапії. Незважаючи на дані численних джерел, клінічна практика показує, що органозберігаючі операції не виключають рецидивів захворювання. Висока ефективність видалення вогнищ аденоміозу з ушиванням матки досягається при рідкісних кістозних формах захворювання.

При виявленні аденоміозу у молодих пацієнток необхідно зберегти репродуктивну функцію. В якості препаратів першої лінії виступають комбіновані гормональні контрацептиви (їх призначають на тривалий час). Також практикується використання похідних норстероидов. Проводиться протизапальне лікування, призначаються вітаміни і препарати, дія яких спрямована на зниження больового синдрому, а також заходи, що сприяють підвищенню імунітету.

При необхідності пацієнткам з важкими ступенями аденоміозу, на тлі яких розвиваються неврозоподібні і депресивні стани, рекомендується консультація психолога, проведення психотерапії. При тяжкому перебігу депресії — транскраніальна стимуляція головного мозку (за допомогою магнітних імпульсів).

Прогноз, профілактика

Аденоміоз складно піддається лікуванню, а хірургічна операція часто вирішує проблему лише на час. Саме тому профілактика аденоміозу неймовірно актуальна.

Звичайно ж, своєчасність виявлення захворювання відіграє значну роль, тому важливо звертати увагу на стан свого здоров’я, регулярно відвідувати лікаря-гінеколога, виконувати ультразвукове дослідження органів малого тазу.

У комплекс заходів, спрямованих на попередження розвитку аденоміозу, можна включити:

  • обмеження надмірних фізичних навантажень, що призводять до перевтоми;
  • зниження часу перебування в солярії і на відкритому сонці;
  • зменшення впливу стресових факторів.

Нормалізація режиму праці та відпочинку також благотворно позначається на загальному стані життя.

При належному відношенню до свого здоров’я знижуються ризики розвитку не тільки аденоміозу, але і супутніх патологій.

Оцініть статтю!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Голосів ще немає)
Loading...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code